velike-orihove.misto.online http://velike-orihove.misto.online en-US http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss socportals@mediacolo.com Єврокомісія почала судову процедуру проти Великої Британії   Єврокомісія вперше після завершення процесу виходу Великої Британії зі складу Євроспільноти запустила судову процедуру проти цієї країни в Європейському суді юстиції. Про це йдеться в заяві на сайті ЄК в п'ятницю, 19 березня.       "Єврокомісія прийняла рішення почати судову процедуру в Європейському суді юстиції у зв'язку з нездатністю Великої Британії в повному обсязі повернути 100 млн євро незаконної державної допомоги, наданої у вигляді податкових пільг у Гібралтарі", - наголошується в заяві.   Рішення про повернення незаконних податкових пільг було винесено Єврокомісією 19 грудня 2018 року і відноситься до періоду з 2011 по 2013 рік, коли Велика Британія допустила порушення. У період податкових порушень і в момент ухвалення рішення ЄК Велика Британія залишалася членом ЄС, повністю підпадаючи під юрисдикцію Європейського суду юстиції.   Раніше на цьому тижні в ЄС почали процедуру проти Британії за невиконання угоди щодо Brexit. Якщо рішення не буде знайдене, то Євросоюз може передати спір в обов'язковий арбітраж, заявили в Єврокомісії.   Нагадаємо, 1 січня Велика Британія і ЄС завершили перехідний період після Brexit. Сполучене Королівство почало свій перший рік, вже будучи поза Євросоюзом.   Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://velike-orihove.misto.online/news/15144139-yevrokomisiya-pochala-sudovu-proceduru-proti-velikoyi-britan Fri, 19 2021 15:19:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15144139-yevrokomisiya-pochala-sudovu-proceduru-proti-velikoyi-britan Експерт: дискредитація вакцин від COVID-19 – елемент ринкової конкуренції великого фармбізнесу КИЇВ. 19 березня. УНН. Продаж вакцин від COVID-19 - це великий та потужний загальносвітовий бізнес зараз. І на цьому ринку існує конкуренція та боротьба за сегменти й країни для збуту. Тому дискредитація в інформаційній сфері вакцин – це перш за все елемент конкурентної боротьби різних виробників. Це в коментарі УНН пояснив політичний оглядач Геннадій Дубов. http://velike-orihove.misto.online/news/15143810-ekspert-diskreditaciya-vakcin-vid-covid-19-element-rinkovoyi Fri, 19 2021 14:17:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15143810-ekspert-diskreditaciya-vakcin-vid-covid-19-element-rinkovoyi У Норвегії вперше збудують великий тунель для кораблів (ЗОБРАЖЕННЯ) Ми знаємо канали для кораблів (які шкодять природі) та знаємо тунелі для машин і поїздів. А як щодо великого тунелю для великих кораблів, що скоротить транспортний шлях, але не зруйнує екосистеми? http://velike-orihove.misto.online/news/15143228-u-norvegiyi-vpershe-zbuduyut-velikij-tunel-dlya-korabliv-zob Fri, 19 2021 13:00:03 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15143228-u-norvegiyi-vpershe-zbuduyut-velikij-tunel-dlya-korabliv-zob Які українські продукти найбільш популярні у Великій Британії У Великій Британії найбільшим попитом користуються українські молоко, курятина, мед та равлики. Про це розповіла голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. Право експорту продукції на територію Європейського Союзу мають 362 українських підприємства: 155 виготовляють харчову продукцію, 207 нехарчову. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці скуповують квартири в Туреччині: ціни Серед тих, що мають право експорту до ЄС харчової продукції: 22 виробники молока та молочної продукції; 7 виробників м'яса птиці; 23 виробники рибопродуктів; 5 виробників яєць та яєчної продукції; 72 виробники меду; 1 виробник харчового колагену; 1 виробник кишкової сировини; 22 виробники равликів. В Україні найбільше зросли ціни на 3 категорії продуктів - цукор, яйця та соняшникову олію. http://velike-orihove.misto.online/news/15143147-yaki-ukrayinski-produkti-najbilsh-populyarni-u-velikij-brita Fri, 19 2021 12:39:41 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15143147-yaki-ukrayinski-produkti-najbilsh-populyarni-u-velikij-brita Ліні Костенко – 91: історії про улюблену поетесу, які вас здивують Її вірші й проза обпікають та лікують душу. Ліна Василівна пережила шістнадцятирічне творче вигнання та безстрашно протестувала в середині 60-х проти арештів української інтелігенції. Ще з того часу вона байдужа до нагород та високих місць у рейтингах — її фраза "Політичної біжутерії не ношу" давно стала крилатою. 19 березня 2021 року Ліна Костенко прийматиме вітання із 91-річчям. Тож прямо зараз насолодіться неймовірними історіями про геніальну поетесу, які зібрала Освіторія, що розповідають її рідні, друзі та знайомі, інформує UAINFO.org. А ще пропонуємо влаштувати разом із Освіторією літературний флешмоб #ЛюблюЧитатиЛіну. Просто напишіть у коментарях свій улюблений рядок чи фразу із поезій Ліни Костенко. Історія про Ліну «Небесна» від видавця та друга Івана Малковича Письменник і видавець Іван Малкович має добру звичку особисто вітати Ліну Василівну з днем народження та приїздить до неї на гостину з дарунками, в тому числі й від українських митців. Саме так було на її ювілей у 2020 році, коли пан Малкович передав поетесі пейзаж «Зимовий вечір» від художника Анатолія Криволапа. Але зараз Іван Антонович трохи прихворів, та й епідеміологічна ситуація в Києві загострилась. Тож іменинні гостини для друзів у поетеси вдома, скоріше за все, перенесуть на більш стабільний час. Іван Малкович розповідав цікаву історію про батька Ліни Костенко, Василя Костенка. Він був учителем-поліглотом, який самостійно вивчив 12 мов та за потреби викладав усі предмети в школі. Наприкінці 1930-го року до нього прийшли з обшуком «енкаведисти»: «Показуй, де ти ховаєш зброю?» – грізно спитали вони. Василь Костенко усміхнувся і, як виявилось, пророчо кивнув на колиску, де спала маленька Ліна: «Отам»… Читайте також: Геть від Москви! Леся Українка була попередницею Миколи Хвильового А вже у 1936 році батька майбутньої поетеси заарештували та забрали від родини на довгі десять років. Суддям він сказав лише ці слова: “Вашим червоним прапором тільки биків лякати”. Ось так Ліна Костенко стала дочкою «ворога народу». Подарункове видання роману у віршах «Маруся Чурай» з ілюстраціями Владислава Єрка Іван Антонович підмітив загадкову нумерологічну деталь: найбільші українські поети народилися під знаком Риб – Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко… Коли додати цифри їхніх дат народжень, то в кожного з них виходить «8». На прикладі Ліни Костенко: 19.03.1930 – 1+9+0+3+1+9+3+0=26, 2+6=8. Вісімка в нумерології трактується як вічність, безкінечність, а в найдавніших традиціях 8 – це священне число Неба. Читайте також: Наша євроінтеграторка: як Леся Українка наближала Україну до Європи Минулого року видавець Іван Малкович анонсував чотири великі праці Ліни Костенко, які незабаром побачать світ. Ось про що йдеться: Новий художній твір про еволюцію та деградацію Російської імперії крізь призму українських доль. Книга публіцистичних есеїв «За Далем — даль» Книга спогадів Книга нових поезій «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох» – ці знамениті рядки Ліни Костенко про Шевченка, власне, стосуються і її самої…» — каже друг поетеси. І нагадує нам, що Ліна Василівна — найцитованіша сучасна українська письменниця. Історія про Ліну «Екзистенціальна» від поета Івана Драча Іван Драч розповідав кілька цікавих і дотепних історій про їхнє спілкування з Ліною Костенко у бесіді з журналісткою Оленою Юрченко. Ділимося спогадами нині покійного поета й драматурга: — Ми з Ліною дуже різні: я намагався використовувати владу (та й влада мене, звісно, використовувала), а ось вона не давалась до рук влади ні в яку. Ліна дуже закрита особистість, яку багато хто намагався «розкусити», але цього, я певен, ніколи й нікому не вдасться. Намагається закриватись, відгороджуватись від людей. Не дається до рук ані знайомим, ані журналістам, і правильно робить — вона надзвичайно ніжна натура. Ранима й совісна. Надвитончена і в той же час саркастична. — Одного разу я разом із Ліною та Іваном Дзюбою потрапив на зустріч із французьким філософом Жаном-Полем Сартром та його «другою половинкою» та однодумицею Симоною де Бовуар. Це було в Києві у 1962 році, якщо мені не зраджує пам’ять. Сартр і де Бовуар висловили бажання зустрітись не лише із офіційними обличчями Союзу письменників, а й із «письменниками—бунтарями». Зустріч нам влаштували в готелі «Україна». Посиділи, побалакали… А вже після того ділились враженнями в нашому тісному колі шістдесятників. Більше всього здивувало, що ці «стовпи екзистенціалізму» живуть… в окремих кімнатах, хоча й були парою — диво дивнеє! Ми іронізували: «Цікаво, а вони бачаться хоч час від часу не лише за обіднім столом, а й у спальні?» А Ліна Костенко, як завжди, показала, на що здатен її гострий язичок (а в словах вона була не в міру жорстокою), сказавши мені тоді: «Недивно, що Сартр — екзистенціаліст. Потворний, мов жаба, старий… Йому ж більше нічого не зостається. А наш Іван Дзюба — видний, талановитий. От йому якого біса екзистенціалістом бути?!» Микола Вінграновський, Іван Дзюба, Іван Драч, Іван Світличний, Ліна Костенко Іван Драч констатував, що не всі його зустрічі з Ліною Костенко проходили з веселощами. — Одного разу мене попросили передати Ліні медаль Світового конгресу українців, яку привезли з Канади, — згадував поет. — Але що тут почалось, коли я після довгої передмови спробував вручити Ліні нагороду під час урочистого вечора! Вона зі всієї сили жбурнула її в далекий кут та грізно до мене промовила: «Я не хочу цієї медалі! Навіщо вона мені?» Я теж розлютився не на жарт. Кажу їй: «Якби в мене зараз у руці був пістолет — я б стрельнув і в тебе, і в Миколу Жулинського, і в посла України в Італії — Анатолія Орла!» Слава богу, того вечора все скінчилося миром і ніхто не постраждав — ні фізично, ні морально. За словами Драча, найбільше його вражало ставлення Ліни Костенко до її власних рукописів. — Був час, коли Ліна Василівна говорила, що її «можуть забрати» (арештувати). Вона казала: «А в мене ж стільки рукописів залишилось! Що ж із ними буде, хто їх збереже?» Я не міг її зрозуміти! Думав про себе: «А мої хай хоч всі за раз згорять! Ще напишу!» Історія про Ліну «Чорнобильська» від ведучої, яка їздила з поетесою до Зони відчуження Починаючи з 90—х років поетеса й письменниця стала постійною учасницею наукових експедицій до Зони відчуження, які курував Ростислав Омеляшко. Казала: «Може бути, там я спасаю душу». Ці поїздки згодом перетворились на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Ліна Костенко як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл». Вона так говорила про свої поїздки: «…Це моя добровільна еміграція! Я їжджу в Чорнобиль… набратися сил. І не відмовляюся від усього того, чим пригощають місцеві. І пироги з ягодами їм, і воду з криниці п’ю… Хоча повторювати цього, мабуть, не варто, особливо молодим людям». Читайте також: Ліна Костенко є однією з небагатьох, які не піддалися на тенденційність, не зрадили ні себе, ні літературу, ні, що найважливіше, – націю У 2006 році ведучій програм Українського радіо Галині Бабій поталанило двічі побувати в Чорнобильській зоні разом із Ліною Костенко. — Те, що саме мене порекомендували як журналіста для експедиції, в якій брала участь Ліна Василівна, досі вважаю за велике щастя, — каже ведуча в розмові з «Освіторією». — Річ у тому, що до працівників ЗМІ поетеса дуже прискіплива, спілкується неохоче. Її недарма вважають закритою для преси. Під час першої поїздки ми разом із Ліною Костенко відвідали Овруцький району, який входить до складу Поліської зони. Ми сиділи поруч під час поїздки, і Ліна Василівна дозволила увімкнути диктофон та записувати всі її спостереження й думки. Про те, як вона відчуває час у Зоні відчуження, про недбале ставлення влади до людей в Чорнобильській зоні. Дуже тепло говорила про корінне населення Полісся — етнічну групу поліщуків, — які вони красиві та працьовиті. Ліна Василівна захоплювалась унікальною культурою поліщуків, розповідала про покинуті вишиванки, хатній інвентар і сімейні фотоальбоми, які під час своїх експедицій у 90—х знаходила в покинутих хатах і документувала. Дуже переймалась долями тих людей і ставила риторичне питання: «Як же могло так статись, що цілий етнос зазнав такого лиха та поневірянь через аварію, чийсь недогляд і помилку… Деяких вирвали з їхніх сіл, переселили в багатоповерхівки — для поліщуків це взагалі неприродно, вони все життя проводять на землі, поблизу лісу, в своїх хатах» Друга поїздка — до самої «Десятки». Так ще називають десятикілометрову зону навколо четвертого реактора ЧАЕС. Саме там в селі Новошепеличі проживало подружжя самоселів, баба Олена та дід Сава Ображеї. Довгий час вони були єдиними мешканцями десятикілометрової Зони відчуження. У їхній домівці навіть електрики не було, допоки Віктор Ющенко з цим питанням не допоміг. Отож, ми завітали до пари, щоб привітати їх із сімейним святом. Ліна Василівна та інші учасники групи пригощали стареньких смаколиками, а вони нас теж почастували смачним обідом. У 2014 році дід Сава Ображей помер. З того часу в Новошепеличах більше ніхто не живе. Ліна Костенко під час поїздок до Чорнобиля із задовленням спілкувалась із людьми, які її впізнавали та приходили підписати книги Ліна Василівна ніколи не виокремлювала себе серед інших під час експедиції. Не виступала з промовами, не прагнула опинитись у центрі уваги. Працювала, як всі, не покладаючи рук. Це викликало ще більшу повагу до її особистості. І як і всі науковці, які їздили до Чорнобиля, поїздками цими потроху підривала своє здоров’я. Донька Ліни Костенко, Оксана Пахльовська, була дуже незадоволена поїздками матері саме з цих міркувань. Ліна Василівна часом «конспірологічно» їздила до Чорнобиля — хотіла робити цю справу й не засмучувати доньку. Моє особисте спостереження: Ліна Василівна дуже красива жінка в будь-якому віці. Навіть у Зоні відчуження в камуфляжній куфайці вона була гарна: поважна статура, цей її гідний порух голови — чистісінько королева. Говорить непоспіхом, розставляючи смислові акценти. А ще в неї прекрасне почуття гумору — могла й пожартувати у підходящу мить. Я не забуду, як вона коментувала якийсь дивний випадок і сказала: «Це фройдистський ляпсус». Це один із її фірмових висловів. Історія про Ліну «Родинна» від онучки Ярослави Барб’єрі Минулого року люба онучка поетеси Ярослава Барб’єрі підготувала для «старшої мами Ліни» (саме так лагідно вона називає бабусю) особливий подарунок на 90-річчя: срібний медальйон із камінчиком-Полярною зіркою. У цьому медальйоні — дитячі та родинні фотографії та цитата «Я — все, що я люблю!» Але на сам ювілей родина Ліни Костенко заради безпеки поетеси в часи пандемії не приїздила, порушивши багаторічну сімейну традицію святкування. Що буде із домашнім святкуванням цього року — достеменно не відомо. Тож поки — кільки чудових історій від Ярослави Франчески Барб’єрі. Читайте також: Ліна Костенко. Про життя та власні принципи легендарної письменниці Онучка Ліни Костенко називає бабусю «і жінкою, і письменницею без віку». Розповідає, що улюблена поетеса українців усамітнена, але по-своєму, «по-письменницьки»: «Вона просто не терпить фальші, галасу, пози, риторики. Вона є дуже автентичною у всіх своїх виявах людиною. Природною і дуже правдивою. І також багато в чому парадоксальною». — Коли мені виповнилося три роки, мама Ліна мене вітала букетом прекрасних рожевих півоній. Я тоді схопила жмут петрушки, теж букет, і так собі танцювала з мамою Ліною, галасуючи Forza Italia! («Вперед, Італіє!»), Forza Ucraina! — розповідає Ярослава Барб’єрі в інтерв’ю італійській кореспондентці radiosvoboda. Ярослава з мамою та бабусею, фото з родинного архіву Ярослава, яка закінчила Оксфорд, згадує, як мама Ліна вчила її «давати здачі»: «До мене в парку чіплялись діти, бо я серед них єдина розмовляла українською, іще тоді трохи з акцентом, і мама Ліна мені порадила, щоб я їм щось відповіла не надто ввічливе по-італійськи. Тоді я ще не знала всієї енциклопедії висловів, як можна гримнути на когось по-італійськи. А ці вислови бувають колоритні. Тож я їм лише сказала, що вони maiali (свині), і вони заусміхались, сприйняли це як милозвучний комплімент. Відтоді до мене ставились шанобливо». Часом мама Ліна відмовляє мене від надмірних занять політологією. Але тут є своя парабола долі. Я пам’ятаю один момент, коли все для мене змінилося. Я опинилася з друзями на вулиці Грушевського – у перший же день протистояння 19 січня 2014 року. Тепер цей день називають «Вогнехреща». Мама (Оксана Пахльовська, — ред.) дзвонить з дому, я брешу, що все в порядку, «я з друзями на барбекю». А на площі вже такий був «барбекю» – машина палає. Пізніше мама мені розповіла, що мама Ліна відразу зрозуміла: «Слава там». Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube http://velike-orihove.misto.online/news/15142197-lini-kostenko-91-istoriyi-pro-ulyublenu-poetesu-yaki-vas-zdi Fri, 19 2021 10:00:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15142197-lini-kostenko-91-istoriyi-pro-ulyublenu-poetesu-yaki-vas-zdi Внутрішня кухня "Великої політики" на "5 каналі": як створюють щотижневе політичне шоу Щосереди у вечірньому праймі "5 каналу" виходить ток-шоу "Велика політика" з Анною Мірошниченко. Шоу стартувало у вересні 2020 року. Програма виходить в оновленому павільйоні та у прямому ефірі. Формат передбачає дві частини. У першій – інтерв'ю тет-а-тет. У другій – дискусії на політичні теми з депутатами і експертами. Півторагодинне шоу робить професійна команда "5 каналу" http://velike-orihove.misto.online/news/15141536-vnutrishnya-kuhnya-velikoyi-politiki-na-5-kanali-yak-stvoryu Fri, 19 2021 08:00:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15141536-vnutrishnya-kuhnya-velikoyi-politiki-na-5-kanali-yak-stvoryu В аеропорту Одеси затримали велику контрабандну партію сигарет Співробітники Служби безпеки України заблокували в Міжнародному аеропорту Одеса канал незаконного ввезення на митну територію великої партії тютюнових виробів. Силовики виявили 100 тисяч пачок сигарет, повідомляє прес-служба відомства. "Оперативники спецслужби встановили, що організатори схеми доставляли на територію України тютюнові вироби авіаційними рейсами з країни Перської затоки. Партії сигарет приховували від митного контролю та імпортували під виглядом споживчих товарів", - йдеться в повідомленні. Орієнтовна вартість контрабандної партії становить більш ніж три мільйони гривень. Відкрито кримінальне провадження. СБУ встановлює всіх причетних до незаконної оборудки. Вирішується питання про накладення арешту на підакцизну продукцію. Триває досудове розслідування. Як повідомлялося раніше, в Києві ліквідовано мережу з торгівлі контрафактними сигаретами. Продукція виготовлялася з небезпечної сировини та реалізовувалася через 30 торгових точок у столиці. До цього на Закарпатті був затриманий митник, який вимагав хабар за перевезення сигарет. Він вимагав $4 тис. Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://velike-orihove.misto.online/news/15140473-v-aeroportu-odesi-zatrimali-veliku-kontrabandnu-partiyu-siga Fri, 19 2021 05:35:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15140473-v-aeroportu-odesi-zatrimali-veliku-kontrabandnu-partiyu-siga Кваси. Водоспад не для всіх, гуцульське пиво і сурові коти Село Кваси лежить на берегах Чорної Тиси, на півдорозі з Ясіня до Рахова. Свою назву отримало, тому що тут є багато джерел «квасної», тобто мінеральної води. Як і над рештою селищ на цьому шляху, над ним нависають мальовничі гори, що забезпечують чудові краєвиди навіть на цілком банальних вулицях.   1.   На під’їзді до Квасів з боку Ясіня можна побачити Труфанець, водоспад для автомобілістів, як я його назвав. Нависає він прямо над дорогою, але там ні зупинки, ні парковки, так що добратись до нього автобусом чи автостопом малоймовірно. Для пішої ходи чи велосипеду кілометраж невеликий, але для тієї вузенької дороги з її жвавим трафіком і відсутністю узбіч це виглядає трохи як самогубство. Але нічого, водоспад все одно буде, трохи інший.   2. Зветься він Малотростянецький і знаходиться на в’їзді в Кваси біля присілку Тростянець. Якщо біля Труфанця постійно хтось товчеться, то це – без перебільшення ексклюзив. По-перше, він виник після зсуву усього кілька років тому. По-друге, з дороги незрозуміло, де він є, тому хто не має навігатора, можуть його не знайти. По-третє, щоб дістатися водоспаду, треба бути трошки єбаньком з притупленим інстинктом самозбереження.   3. Річ у тім, що стежки до нього немає, і кільканадцять метрів від дороги треба буквально дертися по руслу струмка, тричі переходячи з одного його берегу на інший. Там якраз таке дно, ну ви знаєте, усіяне великим камінням, що ніби стоїть міцно, а в найбільш відповідальний момент перекинеться під ногою. Після цього всього можна вийти на точку, звідки водоспад чутно але не видно, бо його перекривають повалені стовбури. Залишається видертись на схил зліва в половину людського зросту, і то вже нарешті все… хоча як все, потім так само треба вернутися назад.   4. Словом, взуття у мене вже до того і так відсиріло, а кістки всі цілі, тому експедицію можна вважати успішною.   5. Ще разок загальний вид, не дарма ж я туди ломився.   6. Тепер саме село. Логічно, що на основі цілющих мінеральних вод тут виник санаторій, який ховає всі свої принади, включаючи дерев’яну капличку, за високим парканом. Втім, загальнодоступних джерел води теж достатньо.   7. Туристична сфера переживає не кращі часи, як і скрізь.   8. Хоч і не вся. Ресторація по головній вулиці працювала, що дуже доречно, бо вже був час обіду.   9. До того ж, вони співпрацюють з місцевою броварнею, що варить гуцульське пиво. Особливо добре, що його можна придбати і з собою, аби спробувати у більш відповідній обстановці. Бо на той момент мокрі ноги і холодна погода просили чогось більш жорсткого. Трав’яного чаю, наприклад. Щоб це не виглядало як реклама, також скажу, що їхній бограч мені не сподобався.   10. Після підкріплення можна додивитися Кваси до кінця. Виділяються вони найперше храмами різних конфесій. Греко-католицька церква:   11. Уже тут на мене чекав перший насуплений абориген.   12. Наступні дві стоять майже впритул, одна очевидно нова:   13. Наступна – дерев’яна 1860 року. Обидві по ідеї православні, в обох на той момент були служби, тому я не зрозумів, чому нову збудували так близько.   14.   15. Стара церква вражає монументальністю і незвичною формою, більше характерною для кірхи чи костьолу.   16. Щось почервоніло на осінь.   17.   18. Щоб не вертатись до зупинки знову по трасі, назад пішов паралельною вуличкою на іншому березі річки. Підвісні мости дозволяють перейти її у кількох місцях.   19. Чорній Тисі залишається ще кілометрів десять до злиття з Білою, але тут вона вже сама по собі виглядає потужно й агресивно.   20. На лівому березі – тихий приватний сектор. А які там кошаки, я вже в заголовку відзначив   21.   22. І гриби ростуть прямо над стежкою. Це ніби їстівні зонтики, але тут їх ніхто не бере.   23.   24. Вид на храмову частину:   25. Місток назад.   26. Із нього такий вид:   27. Добре мати будиночок у горах… мабуть. У наступних частинах піднімемось на пагорби над селами. Комментировать http://velike-orihove.misto.online/news/15139127-kvasi-vodospad-ne-dlya-vsih-guculske-pivo-i-surovi-koti Thu, 18 2021 17:32:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15139127-kvasi-vodospad-ne-dlya-vsih-guculske-pivo-i-surovi-koti Весна ворушиться Я вперше зимував у цьому місці й уперше побачив, як сюди приходить весна. Як цвітуть проліски чи бузок бачив, а як усе починається ні. І ось, тиждень тому, вийшов рано на поріг, дивлюсь а навпроти, через дорогу, у Валєрчиному дворі, на молодій яблуні червоніють кілька яблук. Як же я їх цілу зиму не бачив? Де вони були? І тут одне з тих яблук ожило, заворушилося, затріпотіло крильцями. Ти помилився то не яблука, а снігурі. Й півтори секунди ти радий, і всерйоз переживаєш неймовірність побаченого. Одначе, окрім того, що твоє око повірило, ніби в природі є яблука з крильцями, тут ховалося ще дещо. Цей пейзаж, за всіма ознаками зимовий, уже не належав зимі. Так, як ото й ластівки на дротах у кінці серпня вже не належать літу. В картинці зі снігурами, в самій отій оманливості, напівправдоподібності, у зворушенні нерухомої матерії таїлася весна її тільки-тільки початок, несміливий і неочевидний. Весни ще нема, а й зими вже нема. Чи точніше обидві десь тут, і обох не видно. І од цього проти ночі на душі так, наче хтось когось пішов проводжати по темному за річку, по крихкому льоду й довго не вертається назад. Не просто собі день побільшав а й ніч стала зовсім не така, як досі. Вона повна шелесту крил, великих і малих. Летять мовчки, тільки зрідка хтось закричить у небі. Увечері йдеш додому ґрунтовою стежкою, і хоч темно а ноги самі чують, що земля ожила. А минулого понеділка був перший весняний дощ. І вже на ранок наступного дня крізь пожухле торішнє листя й бадилля проступила зелень ще не трава, а наче підшерсток у собаки або легкий вологий туман, з якого справжня трава скоро виросте. http://velike-orihove.misto.online/news/15138272-vesna-vorushitsya Thu, 18 2021 15:00:27 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15138272-vesna-vorushitsya quot;Велике будівництвоquot; і quot;Кримська платформаquot; – теми сьогоднішнього ток-шоу quot;Право на владуquot; У прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу "Право на владу" 18 березня обговорять створення "Кримської платформи" і програму "Велике будівництво". Ведуча ток-шоу Наталія Мосейчук під час ефіру подискутує, скільки грошей закопується в ямковий ремонт та коли ми нарешті зможемо мандрувати Україною автошляхами європейського рівня. Експерти та політики також говоритимуть про тимчасово окупований Крим.  Під час ток-шоу запрошені гості відповідатимуть на такі запитання: який план повернення Криму до України має влада? Що таке “Кримська платформа”, заснована президентом, та чим вона може допомогти? Чи можна було не допустити анексії? Та хто має відповісти за те, що Росія окупувала півострів майже без усякого спротиву з боку України? У програмі візьмуть участь: заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, голова "Укравтодору" Олександр Кубраков, ексміністр інфраструктури Володимир Омелян,   народний депутат від партії “За майбутнє”, ексміністр транспорту Віктор Бондар, віцепрезидент Автомобільної федерації Олексій Мочанов,  колишній т.в.о.заступника голови адміністрації президента Андрій Сенченко, керівник штабу десантно-штурмових військ ЗСУ Сергій Кривонос, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народнадепутатка від “Слуги народу” Ірина Верещук, журналіст Осман Пашаєв, аналітик Чорноморської програми безпеки Школи уряду Кеннеді Гарвардського університету Азер Худієв. Новий випуск ток-шоу "Право на владу" дивіться вже сьогодні, 18 березня, на телеканалі "1+1" о 21:45, а також в онлайн-трансляції на сторінках ТСН у Facebook і YouTube.  http://velike-orihove.misto.online/news/15137421-quotvelike budivnictvoquot-i-quotkrimska-platformaquot-temi Thu, 18 2021 12:56:00 GMT http://velike-orihove.misto.online/news/15137421-quotvelike budivnictvoquot-i-quotkrimska-platformaquot-temi